тихий дім (уривок з роману)

…я вражений… страшенно чудово, страшенно цікаво почитати далі… і ви питали про авторський стиль – його у вас аж через край…

Тарас Прохасько (про уривок з роману “Тихий Дім”)

1.

Я прокинувся під Варварівським мостом, змерзлий. Стояла ніч, час від часу наче бив двійку бас-барабан проїжджало авто наді мною.

Блимкучі вогні знадгори різали очі. Знов здригнувся від холоду.

Мій літній одяг, перемазаний болотом і дерном, кепсько хистив од нічної вологості. Я обійняв сам себе, гріючи пальці од пліч – й навпаки. А за хвилю підвівся з голої землі з-між кущів під обривом майданчика для пішоходів.

Чи не з нього я це впав, що здер усі руки і вимазався? Continue reading “тихий дім (уривок з роману)”

Advertisements

нуль ендорфінів

Ніщо не перекриває біль. М’язи плачуть од гравітації. Мозок ‒ од графітації. А на таці вічно щасливий зовнішній світ підносить нове. Я сказав би «weck!» і їв би далі свій хліб – та я не мій дід. Ендорфіни я так просто не отримую. Навіть як крикну всьому світові «іди нахуй», у результаті – лише луна, яка відповіда: «і тобі х@й» (з дивною глухотою). Continue reading “нуль ендорфінів”